Дніпрянин В’ячеслав, який закінчив магістратуру історичного факультету у 2021 році та підписав контракт зі Збройними силами України, у жовтні 2026 року разом із напарником потрапив до рейтингу найкращих операторів безпілотників «Армії+».

Шлях від історії козацтва до військової служби

28-річний захисник розпочав службу у 2021 році в 38-му зенітному ракетному полку, маючи вищу освіту та інтерес до історії козацтва. За словами бійця, «Не служив – не мужик».

Чоловік наголошує на значенні незалежності України:

  • «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».
  • «Я народився в незалежній Україні й, як історик, дуже добре розумію, наскільки важлива для нас ця незалежність».
  • «У нас зараз дуже багато паралелей із козаччиною. Вони воювали, і ми воюємо. І сенс боротьби дуже схожий: вони боролися за своє майбутнє, і ми боремося за майбутнє».

Робота на FPV-дронах та труднощі з технікою

Повномасштабну війну В’ячеслав зустрів підготовленим військовослужбовцем. Згодом його перевели до 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», де запропонували опанувати напрям FPV-дронів.

Точно визначити кількість уражених цілей вдається не завжди, адже результати складно оцінити, якщо вибух відбувається всередині укриття. Як зазначає боєць, «Коли FPV залітає у підвал і там вибухає, ніхто не може сказати, скільки там окупантів було. Вони рухаються дуже малими групами, а потім концентруються в укриттях. Скільки загинуло чи було поранено, можна дізнатися, лише якщо туди зайти й подивитися. Тому ми рахуємо тільки тоді, коли чітко видно тіло».

Військовий стикався і з проблемами несправної техніки. Згадуючи один із моментів, він казав: «Був момент, коли росіяни почали активно рухатися, а в нас збій за збоєм. Ми з напарником були дуже, дуже злі. Лаялися на виробників до піни з рота. Буває, що одна партія дронів чудова, а інша – проблемна. А бувають виробники, які завжди якісно роблять. Ми – саме за таких».

Попри все, чоловік не прагне офіцерського звання, а хоче «просто літати і знищувати ворогів, а решта – то не моє».

Плани на майбутнє та армія як гарантія безпеки

Поза службою вдома на військового чекають дві молодші сестри, а рік тому він одружився. Після війни він не виключає повернення до історичного фаху, щоб розповідати учням і студентам про події, свідком яких став сам, зокрема про перебування в Херсоні під час підриву росіянами Каховської дамби та оборону Запоріжжя.

В’ячеслав вважає сильну армію головною гарантією безпеки держави:

  • «У нас не було сильної армії, її майже знищили і у 2014 році ми стали дуже слабкими, а на слабких завжди нападають. Тому, що б не було, які б не були угоди й гарантії, армія – це єдине, що захистить нас перед зовнішнім ворогом».

У 128-й ОВМБр «Дике Поле» продовжують розвивати напрям безпілотних систем і формують новий батальйон, для якого відкрито низку вакансій.

Джерело: Наше Місто