25 серпня Піщанська громада схилила голови у скорботі, вшановуючи пам’ять відважного захисника України Яна Міцевського. Рівно два роки тому, у 2022-му, життя талановитого ветеринара та мужнього воїна обірвалося на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Шлях від ветеринара до воїна
Ян Міцевський народився 12 листопада 1990 року. Його професійний шлях був пов’язаний із турботою про живих істот: після закінчення Національного університету біоресурсів і природокористування він працював ветеринарним лікарем у Кременчуці. Колеги згадують його як надзвичайно відповідального фахівця, який мав велике майбутнє у своїй галузі. Проте повномасштабне вторгнення змінило плани молодого чоловіка.
У травні 2022 року Ян добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Він обрав шлях навідника десантно-штурмового взводу, демонструючи неабияку відвагу. Навіть отримавши поранення, він не залишив побратимів: після короткої реабілітації Ян повернувся на фронт, де взяв на себе надскладну місію парамедика, витягуючи поранених з-під ворожого вогню.
Героїчний подвиг та вічна пам’ять
Життя 31-річного захисника обірвалося 25 серпня 2022 року поблизу села Долина на Донеччині. Потужний ракетний удар ворога не залишив шансів на порятунок. Ян Міцевський назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів та колег як людина великої душі, що поклала власне життя заради майбутнього України.
Сьогодні ми згадуємо не лише Яна, а й усіх полеглих героїв, які віддали найцінніше у боротьбі з окупантами. Кожна втрата — це незагоєна рана для нашої громади та всієї країни. Вічна шана та низький уклін кожному, хто став на захист нашої свободи.
Пам’ять про полеглих захисників
На жаль, список героїв, які не повернулися додому, продовжує зростати. Останнім часом ми отримали трагічні звістки про загибель Євгенія Козеренка, Віктора Заремби та Володимира Заготинського. Кожен із них — це приклад незламності та самопожертви. Ми ніколи не забудемо їхній подвиг, адже саме завдяки таким людям Україна продовжує боротися за свою незалежність.
Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих воїнів. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та в історії вільної України.
Джерело: Наше Місто
