23-річний Микита, військовослужбовець 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле», став прикладом мужності та родинної відданості, обравши шлях захисника разом зі своїм батьком. Попри те, що рідні люди несуть службу в одному підрозділі, їхні бойові шляхи перетинаються лише під час коротких перепочинків, адже кожен із них виконує власні завдання на фронті.
Від цивільного життя до захисту країни
До початку повномасштабного вторгнення Микита мав зовсім інші плани на майбутнє. Отримавши фах верстатника-фрезерувальника, хлопець мріяв про спокійну роботу на Дніпропетровщині. Проте 24 лютого 2022 року кардинально змінило його життя. Микита пригадує, що про початок великої війни дізнався не з новин, а через масовий рух цивільного транспорту та термінову видачу зброї в частині, де він проходив строкову службу.
Військовий шлях Микити розпочався з оборони Херсонщини, Миколаївщини та Одещини. У складі підрозділу ППО він опанував роботу з ПЗРК та великокаліберними кулеметами, прикриваючи піхоту від ворожих атак. Згодом, не чекаючи демобілізації, хлопець підписав контракт, прагнучи бути максимально корисним на найскладніших ділянках фронту.
Майстерність у керуванні дронами
Сьогодні Микита — головний сержант взводу FPV-дронів. За пів року він опанував три складні спеціальності: розвідника, пілота та ремонтника БпЛА. Його цивільна освіта стала неоціненним бонусом: навички роботи з металом дозволяють йому самостійно модернізувати та ремонтувати дрони безпосередньо в польових умовах. 128 бригада Дике Поле стала для нього місцем, де він не лише навчає новачків, а й готує позиції для ефективної роботи підрозділу.
Родинна підтримка під обстрілами
Унікальність історії Микити полягає в тому, що поруч із ним служить його батько, а також ще один родич. Хоча під час бойових завдань вони перебувають на різних позиціях, у них є негласне правило: під час ворожих обстрілів обов’язково знайти можливість вийти на зв’язок. Коротке повідомлення чи дзвінок, що з рідною людиною все гаразд, дає сили продовжувати боротьбу. Після цього кожен із них знову повертається до виконання своїх обов’язків, адже на фронті кожна секунда має вирішальне значення.
Історія Микити — це розповідь про те, як звичайні українці стають професійними воїнами, зберігаючи людяність та родинні зв’язки навіть у найпекельніших умовах війни.
Джерело: Наше Місто
