Мобілізація з пороком серця: рішення суду в Дніпрі

2 Листопада Денис Ковальчук

Мобілізація з пороком серця та суд у Дніпрі — Фото: dnepr.express

Жителя з вродженим захворюванням мобілізували та зарахували до придатних, проте через суд він домагався направлення на повторну ВЛК. Спор із військовою частиною завершився ухваленням апеляційного вердикту.

Історія зі здоров’ям та призовом

У 2020 році особу списали зі строкової служби через стан здоров’я. Медики виявили вроджений порок серця та серцеву недостатність I стадії, тому служба була заборонена. Згодом минуло понад п’ять років, і в грудні 2025 року чоловіка мобілізували. Процес призову описала його адвокат. Вона заявляла, що чоловіка побили на вулиці при свідчених, а потім доставили до ТЦК без документів і телефону, де тримали в палатці кілька годин без огляду лікарів, після чого посадили до авто та відвезли у військову частину.

Комісія при ТЦК визнала громадянина придатним попри хворого серця. Захисниця вважала, що огляд не проводили, оскільки рішення ухвалили без кардиолога, аналізів та самого хворого. Відповідно, у частині він виконував підготовку нарівні з іншими в касці та бронежилеті, а скарги ігнорували. Тоді адвокат подала скаргу до регіональної військово-медичної комісії. Там постановили перевірити діагноз та зобов’язали командира спрямувати бійця на повторне обстеження до комісії іншої частини. Минуло понад півтора місяця, але направлення не з’явилося, а звернення до частини та прокуратури результатів не дали.

Розгляд у судових інстанціях

Очевидно, що чекати більше не було сенсу, тому через адвоката подали позов до суду. Тільки після цього в частині виписали направлення на медосмотр наступного дня після подачі позову. Минуло ще три дні, і за даними з частини, чоловік самовільно залишив розташування. Військові пояснювали суду, що швидко оформити документи неможливо через перевірку і погодження, а також наголошували на невідомому місцезнаходженні солдата.

Перша інстанція погодилася з позицією частини про виконання обов’язку щодо оформлення та відсутність можливості доправити особу.
Апеляційний суд переглянув історію і зазначив, що самого складання направлення мало, адже його слід передати бійцю та відправити пакетом документів до комісії.
Військові не надали доказів жодних дій до подачі позову, хоча рішення регіонального органу отримали ще в січні.
Відхід бійця не виправдовує частину, оскільки він пішов приблизно через сім тижнів після отримання рішення комісії.

Суд не міг вимагати від частини примусового проходження огляду, бо туди треба прийти особисто. 20 жовтня 2026 року апеляційний суд скасував рішення першої інстанції від 15 квітня 2026 року і зобов’язав частину надіслати солдата на огляд. Суд визнав порушення закону з боку частини через ненадсилання на огляд.

Джерело: dnepr.express