У Дніпрі відбулася знакова культурна подія, що об’єднала традиційне українське мистецтво та сучасні мистецькі форми. Національний академічний театр опери та балету став майданчиком для презентації унікальної виставки робіт майстрині Вікторії Тимошенко, чия творчість виходить за рамки класичного Петриківського розпису, відкриваючи нові грані цього давнього мистецтва. Захід також ознаменувався фіналом Всеукраїнського конкурсу на найкращу афішу до майбутнього балету-роману “ПЕТРИКІВКА”.

Новий погляд на Петриківку

Вікторія Тимошенко, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, представила публіці власне бачення Петриківського розпису. Її роботи відзначаються особливою палітрою кольорів, витонченими відтінками та неповторною технікою нанесення мазків. Це свідчить про те, що Петриківка, як мистецький напрям, постійно еволюціонує, набуваючи нових форм та стилів під впливом сучасних митців. Творчість Тимошенко демонструє, як традиційне народне мистецтво може бути актуальним і захопливим для сучасної аудиторії.

Мистецтво у русі: від пензля до танцю

Особливістю заходу стало поєднання виставки робіт Вікторії Тимошенко з фіналом конкурсу афіш до балету-роману “ПЕТРИКІВКА”. Учасники конкурсу, серед яких були студенти, молоді та досвідчені художники, а також митці з-за кордону, представили свої бачення візуального супроводу майбутньої вистави. Їхні роботи, яких налічувалося 17, стали свідченням різноманіття інтерпретацій Петриківського розпису. Театр опери та балету планує 11 жовтня 2026 року представити прем’єру балету-роману “ПЕТРИКІВКА”, що обіцяє стати масштабною подією.

Організатори заходу підкреслили глибокий зв’язок між естетикою Петриківського розпису та балетним мистецтвом. “І що ближче ми до прем’єри балетної вистави, то виразніше бачимо – естетика Петриківського розпису і балетного мистецтва набагато ближчі одне до одного, ніж здавалося раніше. Придивіться до руху пензля майстра. Він легкий, точний, пластичний – торкається поверхні, злітає, повертається – і залишає після себе лінію, з якої народжується візерунок. Так само рухається танцівник. Тільки його полотном стає сцена, а замість фарби – людське тіло, музика і рух. Крок за кроком, жест за жестом на сцені теж народжується візерунок. Так петриківський розпис перетворюється на хореографію. А хореографія – на історію кохання”, – зазначено у повідомленні театру. Ця аналогія підкреслює пластичність та виразність обох видів мистецтва, де кожен рух, чи то пензля, чи тіла, створює унікальний візерунок та розповідає історію.

Ця подія стала яскравим прикладом того, як традиційне українське мистецтво може надихати на створення нових, сучасних форм, збагачуючи культурний простір міста та країни.

Джерело: СТРІЧКА НОВИН – Телеканал D1