20-річна Єсенія Сердюк із Нікополя перетворює свої болючі спогади про російську агресію на унікальні художні об’єкти. Через створення деталізованих мініатюр дівчина фіксує як руйнування рідного міста, так і світлі моменти життя, що назавжди залишилися в минулому.

Від дитячих спогадів до мистецького протесту

До початку повномасштабного вторгнення Нікополь для Єсенії був символом затишку, родинного тепла та безтурботного дитинства. Прогулянки вздовж дамби, риболовля та вечори з близькими — ці теплі образи стали фундаментом її творчості. Проте осінь 2022 року змусила дівчину покинути рідний дім. Після вимушеного переїзду спочатку до Словаччини, а згодом до Великої Британії, мистецтво стало для неї єдиним способом впоратися з емоційним тиском.

Мініатюри про війну, які створює мисткиня, поєднують у собі реальні фотографії Нікополя та власні скульптурні інтерпретації. Навчаючись у британському коледжі, Єсенія відточила свою майстерність, перейшовши від малюнків до складних просторових композицій. Вона використовує підручні матеріали: картон, папір, пластик та навіть пакування від техніки, надаючи їм нового сенсу.

«П’ять секунд, щоб вижити»: пам’ять про підвал

Однією з найбільш пронизливих робіт авторки є композиція під назвою «П’ять секунд, щоб вижити». Це детальна реконструкція підвалу, де родина Єсенії переховувалася від ворожих обстрілів влітку 2022 року. Дівчина відтворила цей простір виключно за власною пам’яттю, не використовуючи жодних фотографій.

У цій крихітній моделі можна розгледіти все: від валіз із найнеобхіднішим до телевізора та настільної гри «Монополія». Саме гра в «Монополію» стала для родини способом зберегти ментальне здоров’я під звуки вибухів. Ця робота демонструє, як навіть у найтемніші часи люди намагаються триматися за світлі моменти, перетворюючи страх на мистецтво.

Збереження пам’яті для майбутніх поколінь

Сьогодні творчість Єсенії виходить за межі особистого досвіду. Вона також втілює в життя історії інших українців, зокрема свого друга з Маріуполя. Її мета — не лише показати руйнівні наслідки війни, а й зберегти пам’ять про те, якими були наші міста до приходу окупантів. Кожна її робота — це спроба зафіксувати історію, яку ворог намагається стерти з лиця землі.

Мистецтво Єсенії Сердюк — це потужний голос української молоді, яка, попри вимушену еміграцію, продовжує боротися на культурному фронті, нагадуючи світові про ціну, яку платить Україна за свою свободу.

Джерело: СТРІЧКА НОВИН – Телеканал D1