Оксана Забужко, одна з найвідоміших сучасних українських письменниць, у своєму інтерв’ю висловила думку, що Україна досі не має ефективної контрпропаганди. Це стало однією з головних тем нашої розмови.
Війна і література
Оксана Забужко зазначила, що війна не змінює літературу, а лише виштовхує її на маргінеси. Вона не дає писати технічно і морально-психологічно. Письменниця згадала, що з 24 лютого 2022 року вона не може повернутися до перебитого роману, який писала весь 2021 рік.
«Війна робить письмо тимчасовим, щоденним, репортажним. Переходиш у короткі форми — поетичні, блогерські, журналістські. Але це теж історична пам’ять. Міняється жанр, але не міняється література. Література старша за війну», — зазначила Оксана Забужко.
Письмо як форма відповідальності
Оксана Забужко також підкреслила, що письмо для неї не є формою терапії, а відповідальністю і потребою сказати щось важливе. «Якщо використовувати письмо як форму терапії, то виходить, що ти свої проблеми звалюєш на людей. Ти з себе скидаєш, а інших ними вантажиш. Я доросла дівчинка. Це у двадцять років може бути терапія: «я пишу, бо нещасливе кохання». Так пишуться дебютні романи. Франсуаза Саган так написала свій перший роман. А я пишу, бо хочу щось сказати. Бо мене розпирає. Але це не розказується — це виписується», — сказала письменниця.
Контрпропаганда в Україні
Оксана Забужко також висловила думку, що Україна досі не має ефективної контрпропаганди. Письменниця зазначила, що журналісти отримують вижимку з того, що народжувалося десятиліттями, і що країна потребує більш активної інформаційної політики.
Коротка біографія Оксани Забужко: Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 року у Луцьку. За словами письменниці, її родове прізвище первісно було «Забузькі», а не «Забужко». Її батько — педагог і перекладач — у сталінські часи був репресований і відбував заслання в Забайкальському краї. Мати працювала вчителькою української літератури. Писати вірші Забужко почала змалку, а публікуватися — вже з 9 років. До восьми років жила в Луцьку, однак через переслідування батька з боку КГБ родина була змушена переїхати до Києва.
Джерело: 056.ua
