У Нікополі на НЗФ повідомили про втрату Захисника на війні. І це вже третя чорна звістка з фронту на Нікопольщині за цей день… Військовий понад 10 місяців вважався зниклим безвісти. На жаль, стало відомо про його смерть.
Про це Nikopolnews інформує з посиланням на пресслужбу Нікопольського феросплавного заводу.
Володимир Анатолійович Скорина
У Нікополі на НЗФ повідомили про втрату Захисника 7 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Краматорському напрямку загинув феросплавник— майстер виробничої дільниці АГЦ, молодший сержант військової частини А4820 Скорина Володимир Анатолійович (23.01.1979 – 07.05.2025)
Колеги розповідають, що Володимир Анатолійович віддав підприємству 10 років життя. Свій шлях він розпочав шихтувальником, але завдяки наполегливості, знанням і справжній відданості справі згодом очолив виробничу дільницю.
Колеги згадують його як розумного, працьовитого, завзятого фахівця — професіонала найвищого рівня. Саме на таких людях, як він, тримається виробництво, сила і стабільність підприємства.
Він був справжнім чоловіком у житті — надійним, відповідальним, турботливим. Люблячий чоловік, батько двох доньок, господар, який умів створювати затишок і тепло у своєму домі.
Спогади про Володимира Анатолійовича
Його дружина Наталя згадує: «Він був рибалкою — не просто за звичаю, а за покликом душі. Любив тишу ранку, коли вода ще спить, і кожен світанок здається новим початком. Умів чекати, спостерігати й знаходити спокій там, де інші його не помічали. Майстер на всі руки — про таких кажуть: “золото, а не чоловік”. У його руках усе оживало: лагодилось, будувалось, ставало кращим. Здавалося, не існує задачі, з якою він не впорається. А ще він був душею компанії. Там, де він з’являвся, ставало тепліше і веселіше…»
У 2023 році Володимир Анатолійович став до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою родину і кожного з нас. На посаді командира зенітного ракетного відділення він чесно і віддано виконував свій обов’язок, був прикладом для побратимів і надійною опорою для командирів.
За службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзначений грамотами за вагомий внесок у зміцнення обороноздатності держави.
Його життя обірвалося у бою… «Його більше немає поруч… Але залишилися спогади — світлі, живі, справжні. Як тихий плескіт води, як щирий сміх у колі друзів, як тепло рук, що вміли творити добро. І в цих спогадах він назавжди з нами», — каже дружина Наталя
Він не встиг побачити, як підростає його онук… Але цей хлопчик обов’язково буде пишатися своїм дідусем — мужнім воїном, гідною людиною, справжнім Героєм.
Світла пам’ять Володимиру Анатолійовичу. Щирі співчуття рідним і близьким. Герої не вмирають! – йдеться у повідомленні пресслужби НЗФ
Джерело: nikopol.nikopolnews.net
