У самому серці сучасного Дніпра, під гамірним асфальтом та жвавими вулицями, прихована справжня історична загадка — річка Жабокряч. Сьогодні про її існування нагадують лише архівні документи та вхід до підземного колектора, проте колись ця водойма була невід’ємною частиною ландшафту Катеринослава.

Від відкритого русла до підземного полону

Історичні хроніки свідчать, що витоки Жабокряч починалися в районі вулиці Виконкомівської, відомої раніше як Жандармська балка. Річка протікала вздовж нинішнього проспекту Дмитра Яворницького, робила поворот на вулицю Воскресенську та врешті-решт впадала у Дніпро. У ті часи через водойму було зведено щонайменше сім мостів, які з’єднували частини міста.

Однак стрімка урбанізація та особливості рельєфу стали для річки фатальними. Катеринослав часто потерпав від повеней, спричинених рясними опадами, а нестабільне русло Жабокряч лише посилювало загрозу для забудови. Наприкінці XIX століття міська влада ухвалила рішення «приборкати» стихію, сховавши річку в цегляні тунелі.

Жабокряч сьогодні: прихована функція

Найстаріші ділянки підземних комунікацій, якими досі тече вода, налічують понад 200 років. Загальна протяжність цього підземного шляху становить близько 5 кілометрів. Протягом ХХ століття, під час масштабної перебудови міських кварталів, річку остаточно «замурували» в бетонні та цегляні колектори.

Попри те, що Жабокряч більше не бачить сонячного світла, вона не припинила свого існування. Сьогодні річка відіграє критично важливу роль для інфраструктури міста, виконуючи функцію природного дренажу. Вона збирає ґрунтові та дощові води, що стікають із Довгої балки, запобігаючи підтопленню центральних районів. Вхід до цього таємничого підземелля можна знайти неподалік торговельного центру «Босфор», поблизу вулиці Шевченка.

Висновок

Історія Жабокряч — це нагадування про те, як сильно людська діяльність може змінити природний вигляд міста. Хоча річка стала «жертвою» благоустрою, вона продовжує невидимо служити Дніпру, залишаючись важливою частиною його підземної екосистеми. Це унікальний приклад того, як природа, навіть будучи ув’язненою в бетон, продовжує впливати на життя мегаполіса.

Джерело: СТРІЧКА НОВИН – Телеканал D1