Нікополь попрощався із захисником Андрієм Салімовим
Нікопольська громада знову в жалобі: місто провело в останню путь свого відважного сина, сержанта Андрія Салімова. Герой, який став на захист України, назавжди залишиться в пам’яті рідних та побратимів як приклад мужності та людяності.
Життєвий шлях та переїзд до Нікополя
Андрій Салімов народився на Харківщині, у місті Лозова. Там він здобув професійну освіту, опанувавши фах тракториста та слюсаря. Проте доля підготувала для нього особливий поворот: зустрівши кохання всього свого життя, у 2013 році він переїхав до Нікополя. Саме тут він знайшов справжнє сімейне щастя, став турботливим чоловіком та батьком для своїх дітей.
До початку повномасштабного вторгнення Андрій був відомий у місті як майстер «золоті руки». Його професіоналізм у будівельній сфері цінували багато нікопольців, адже він завжди працював сумлінно та на совість. Колеги та клієнти згадують його як людину, на яку можна було покластися в будь-якій справі.
Служба та подвиг воїна
Коли ворог прийшов на нашу землю, Андрій не зміг залишитися осторонь. Спочатку він активно займався волонтерством, а вже у серпні 2023 року офіційно приєднався до лав Збройних Сил України. Після проходження фахової підготовки в Чехії, він обійняв посаду головного сержанта піхотного взводу.
Побратими, які знали його під позивним «Салім», відзначають його неабияку відповідальність. Навіть у найважчих умовах фронтового побуту він залишався господарем: облаштовував польові кухні та дбав про комфорт своїх побратимів. Його поважали за спокій, виваженість та готовність прийти на допомогу в будь-яку хвилину.
Вічна пам’ять Герою
Смерть Андрія Салімова стала важкою втратою для всієї громади. У нього залишилися дружина, син та доньки, для яких він був справжньою опорою. Нікопольці, представники влади та близькі друзі прийшли віддати останню шану воїну, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу та незалежність нашої держави.
Ми висловлюємо щирі співчуття родині загиблого. Пам’ять про Андрія Салімова житиме в серцях тих, хто знав його як працьовиту людину, люблячого батька та відважного захисника. Герої не вмирають, вони продовжують жити в наших спогадах та вільній Україні.
Джерело: nashemisto.dp.ua