Історія танкістів 128 бригади: від АТО до «Дикого Поля»

Вадим та Олександр — нерозлучні друзі, які пройшли шлях від шкільної парти до екіпажу бойового танка у складі 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле». Їхня історія — це приклад справжнього братерства, загартованого в боях за свободу України.

Шлях до фронту: від добровольців до професіоналів

Друзі з Києва ще до повномасштабного вторгнення мали бойовий досвід, здобутий під час АТО. Коли 24 лютого 2022 року вони прийшли до ТЦК, черги були величезними. Проте, як тільки чоловіки заявили, що вони досвідчені танкісти, їх без вагань пропустили вперед. Головною умовою Вадима та Олександра було залишитися в одному екіпажі, і командування пішло їм назустріч.

Трофеї та переломні моменти на Харківщині

Восени 2022 року екіпаж брав активну участь у звільненні Харківської області. Під час наступу на Балаклію бійці були вражені масштабами втечі ворога. Російські підрозділи здавалися цілими ротами, залишаючи після себе справжні арсенали: новітні танки, САУ та системи «Град» у заводській упаковці. Друзі не розгубилися і змогли опанувати трофейну техніку, на якій успішно нищать окупантів і донині.

Випробування мінним полем та віра в перемогу

Найважчим випробуванням для екіпажу стали бої на Луганщині та під Бахмутом. Під час виконання завдання з евакуації піхоти танк наїхав на міну. Вадим, як механік-водій, проявив неймовірну витримку: попри важку контузію, він зміг скерувати пошкоджену машину через мінне поле до безпечної посадки. Олександр називає свого друга справжнім талісманом, адже саме завдяки його майстерності вони вижили в ситуації, де шанси на порятунок були мінімальними.

Сьогодні герої продовжують службу в лавах 128 ОВМБр. Попри всі жахи війни, вони не втрачають оптимізму та мріють про мирне майбутнє, де зможуть повернутися до звичайного життя, вирощувати черешні біля власного дому та насолоджуватися тишею вільної України.

Джерело: nashemisto.dp.ua