У Дніпрі розгортається гострий конфлікт між місцевим блогером Ігорем Лаченковим і мером міста Борисом Філатовим. Сторони перейшли від критики політики до прямої особистісної конфронтації, що привернуло увагу медіа та громадськості.

Конфлікт між Філатовим і Лаченковим

Нещодавно Філатов у публічному дописі на російській мері звернувся до Лаченкова в дуже різкій формі, висловивши низку образ і викликавши блогера на особисту зустріч у своєму кабінеті. У своєму тексті мер обговорює питання мародерства, рейдерства, звинувачує матір блогера в «колабораціонізмі» та натякає на причетність до справи з «Южмашем» — великим державним підприємством із виробництва ракетно‑космічної техніки.

Філатов звернувся до Лаченкова з наступними словами: «Підіймай свій зад і я чекаю тебе в понеділок, 16 березня… Ми поговоримо про мародерів, рейдерство, твою маму, яка ограбувала ЮМЗ в інтересах російських сторін… Ти ж сміливий в інтернеті, приїзджай, поговоримо лицем до лиця».

Відповідь Лаченкова

Лаченков у відповідь не лише відкинув звинувачення, а й сам кинув виклик меру:

«Ооо, свинтус продовжує бухати та писати дописи. Боря, ти приїзджай на Каштан на Рейтарську, чекаю завтра о 12:00. Оце звісно горить срака))) Ну мер Дніпра мені ще стрілку не забивав, ахахахахахахахах. Гідний український політик».

Юридичний контекст

Одним із елементів суперечки є згадка Філатова про справу, пов’язану з «Южмашем» (ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»). За словами Лаченкова, рішення міжнародного арбітражу про стягнення з підприємства близько $225,8 тис. було міжнародним і не підлягало новій оцінці українським судом і не було виконане, а твердження про «отримання грошей» російськими сторонами є неправдивими.

Юридична сторона питання полягає в тому, що:

  • Міжнародний комерційний арбітраж (МКАС) при ТПП України — це легітимний механізм вирішення комерційних спорів між сторонами, що погодилися на арбітраж у своїх контрактах. Рішення таких арбітражів підлягають визнанню і виконанню в Україні та інших країнах‑учасницях Нью‑Йоркської конвенції про визнання та виконання арбітражних рішень 1958 року.
  • Українські суди загалом не мають права перевіряти по суті рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо немає доказів істотних порушень процедур чи арбітражної угоди. Винятки можливі лише у випадках, чітко передбачених законом, наприклад, відсутність арбітражної угоди, недостовірне повідомлення сторін або суперечність із публічним порядком.
  • Визнання арбітражного рішення українським судом — це окремий процес, який може бути оскаржен.

Джерело: 056.ua