У Кривому Розі суд виніс вирок за ухилення від мобілізації

Покровський районний суд міста Кривий Ріг ухвалив вирок щодо військовозобов’язаного, якого обвинувачували в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації за статтею 336 Кримінального кодексу України. Вирок на 3 роки позбавлення волі — без умовного звільнення — привернув увагу місцевих та національних ЗМІ.

Обставини справи

За матеріалами суду, чоловік пройшов військово-лікарську комісію й був визнаний придатним до проходження служби. Після цього йому вручили повістку для прибуття до територіального центру комплектування (ТЦК), але він не з’явився у встановлений строк.

На судовому засіданні підсудний повністю визнав свою провину в ухиленні від мобілізації та заявив про щире каяття. За інформацією, оприлюдненою в прес‑центрі судової влади, його дії кваліфіковані саме за ст. 336 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації.

Рішення суду

Обвинувачений визнаний винним за ст. 336 КК України.
Покарання — 3 роки позбавлення волі.
Повного звільнення від покарання (умовне чи на випробування) не передбачено — термін відбування реальний.

Коментарі та значення справи

Цей вирок — один із прикладів того, як українські суди реагують на ухилення від мобілізації, особливо в умовах воєнного стану. За даними судової влади, аналогічні справи також розглядаються в інших регіонах.

Також це рішення ілюструє важливість відповідальності за отримані повістки та законний обов’язок громадян у період мобілізації. Суд, постановляючи реальне ув’язнення, підкреслив суспільну небезпечність ухилення від військової служби під час воєнного стану.

Що далі

Можлива апеляція: підсудний або його захист можуть оскаржити вирок у вищих інстанціях.
Судова статистика: подібні рішення можуть стати частиною загального тренду справ проти ухилянтів.
Громадський резонанс: вирок підсилює сигнал про серйозний підхід держави до мобілізаційних процесів.

Висновок

Вирок криворіжцю за ухилення від мобілізації — це не лише справа окремої людини, а показник того, що судова система застосовує закон навіть у воєнний час. Такі рішення можуть мати стримуючий ефект і на інших тих, хто отримує повістку, але вагається з’явитися до ТЦК.